Чергове опалення
Однією з актуальних проблем є значна енергоємність вітчизняних виробників. Згідно зі статистикою дослідників, для виробництва товарів в Японії на суму 1 $ USA потрібно 300 грамів палива, українські виробники витрачають в 15 разів більше.
Проблеми енергоопалення існують також в невиробничій сфері: наприклад, невиправдано високе споживання теплоносіїв для нагріву води. Висока вартість енергоносіїв впливає на витрати, які витрачаються на створення комфорту в громадських будівлях.
Зменшити теплозатрати можливо на підприємствах, які постачають теплову енергію, і в організаціях, які споживають тепло. Вчені, що досліджують ці проблеми, з’ясували, що тепловиробники можуть заощадити до 4% теплоресурсів при впровадженні автоматики, а споживачі – до 40% власних коштів.
Створення системи чергового опалення, заснованої на низькоінерційних ІЧ системах – один із способів зниження тепловитрат на опалення громадських будівель.
Для прикладу розглянемо чергове опалення в готель. Чому ми вибрали даний об’єкт? Тут зосереджені приміщення управлінського апарату готельного комплексу, офіси, що мають режим роботи, сумісний з можливим впровадженням чергового опалення. До деяких пір енергетичний менеджмент в готельних господарствах не розглядали в предметному сенсі.
Оскільки готелі заселені всього на 25%, то необхідний варіант економії тепла, і відповідно, скорочення витрат. Упор зроблений на схему опалення і можливість впровадження чергового опалення в частину будівлі, яка залишається незадіяною для розміщення клієнтів в період опалення.
Початкове положення
Відповідно до будівельних норм і правил (СНиП II — 79 — 78) температурний режим в готельних номерах в холодний період становить +20 градусів, а в побутових або службових приміщеннях +18 градусів. З урахуванням того, що чергове опалення впроваджується в готельний корпус, де зосереджені службові приміщення, то вихідною температурою для розрахунку комфортного режиму є +18 градусів, для чергового +8 градусів.
Відповідно до існуючого проектом готельного комплексу, інженерна служба надала такі дані по тепловтратам: мал. 4.10.1 і 4.10.2. Якщо середня температура повітря зовні в період опалювального сезону становить -2 градуси, то різниця тепловтрат складе 230000 — 140000 = 90000 ккал/год.
Тривалість комфортного температурного режиму протягом семи днів становить 40 годин, економного – 128 годин. Отже, економія теплоресурсів протягом тижня – 11520000 ккал. Ціна однієї гігакалорії – 84,2 грн, тому опалювальні витрати зменшаться на 23 000 грн.
Система чергового опалення і функціонування окремих вузлів
Автоматика системи передбачається, в основному, з вітчизняних комплектуючих.
Система чергового опалення використовується на вузлі теплового вводу готельного корпусу. Таким чином, можна управляти тепловитратами на опалення будівлі. Дана системи – інструмент, який контролює кількість тепла із суворим урахуванням. Завдяки автоматиці системи, прилад обліку фіксує найдрібніші зміни.
Автоматика системи чергового опалення складається з комплектуючих вітчизняних виробників.
Система працює за наступною програмою:
– перехід в комфортний режим з 7 00, перемикання на економ-режим в 15 00 протягом робочих днів;
– автоматика дозволяє перевести опалення в режим економії при можливому підвищенні температури на вулиці або в період святкових днів.
Варто відзначити, що чергове опалення актуально як в готелях, так і на складках, в промислових приміщеннях, цехах, будинках культури. Економний варіант опалення зручно використовувати на дачах і в котеджах, а також в будь-яких інших приміщеннях, де відсутня постійна опалювальна система.