Опалення цеху: нормативи та альтернативи
Зміст:
Промислове підприємство – це сотні (а іноді і тисячі) квадратних метрів площі і дуже високі стелі: від 6–10 до 25–30 м. Саме тому обігрівання цеху стає серйозною проблемою для власника в умовах постійного зростання цін на енергоносії і підвищення тарифів теплопостачальних компаній. Зекономити на сплаті рахунків від компаній, що передають енергію, не зашкоджуючи комфорту працівників та не завдаючи шкоди обладнанню, не так уже і складно, як це може здатися на перший погляд. Головне, правильно підібрати альтернативне опалювальне обладнання.
Недоліки традиційного опалення промислових приміщень
Класичні централізовані опалювальні системи стали справжнім відкриттям у сфері теплопостачання в 70-х роках минулого століття. Завдяки їм з’явилася реальна можливість забезпечувати енергією промислові підприємства без перерв протягом усього холодного сезону. Проте в наші дні «класика» виявилася неконкурентоспроможною через наступні причини:
- зростаючі ціни на енергоносії;
- нераціональне використання теплової енергії (замість того, щоб зосередити тепло в зонах, де працюють робітники, традиційні системи витрачають до 70% на обігрів вільного простору під стелею цеху);
- складність підтримання температурного режиму (потрібна постійна підтримка нагрітого енергоносія для зберігання стабільної температури та компенсації теплових втрат).
Водяна опалювальна система – «класика жанру»
Найпоширеніший тип опалювальних систем сьогодні – водяний. Більшість промислових приміщень збудовано в ті роки, коли підключення до такого теплопроводу було практично єдиною можливістю забезпечити постачання тепла в цех. Сьогодні, незважаючи на різноманітні більш сучасні варіанти, звичні системи з водою в якості теплоносія все ще активно використовуються.
Водяне теплозабезпечення не позбавлене своїх переваг:
- беззвучна робота;
- діаметр трубопроводу (і, відповідно, його вартість) менший, ніж при прокладанні повітропроводу чи паропроводу;
- рівномірне прогрівання опалювальних приладів.
Централізовані системи зазвичай також є водними. Тому власник може укласти договір з енергопостачальником та забути про проблеми із закупівлею, транспортуванням та зберіганням палива, що є очевидною перевагою у порівнянні з експлуатацією автономних котелень.
При цьому водне теплопостачання не ідеальне. До основних мінусів типу подачі енергії належать:
- складність монтажу;
- ризик «закупорення» трубопроводу;
- після довгої відсутності теплоносія труби ржавіють;
- неможна залишати систему без нагляду в холодну пору року надовго через ризик «розмороження»;
- повітря в цеху повільно прогрівається;
- джерело теплопостачання потребує постійного нагляду і контролю, щоб уникнути аварійних ситуацій (якщо організоване автономне теплозабезпечення).
Повітряне теплопостачання – обігрів «з одним посередником»
Головна відмінність повітряної системи від водяної в тому, що з процесу виключена гаряча вода у якості теплоносія. Після ввімкнення обладнання до промислового приміщення починає потрапляти повітря, нагріте до робочої температури.
Очевидна перевага повітряного теплопостачання – немає ризику, що система буде розморожена, якщо у зимовий період надовго її вимкнути. Також позитивною характеристикою, у порівнянні з водяним типом, вважається властива повітряному менша інертність. Подача гарячого повітря починається уже через декілька хвилин після запуску і закінчується відразу ж після зупинки обладнання. Проте тип теплопостачання, що розглядається, має і певні недоліки:
- обігрів приміщення потребує постійного переміщення великих об’ємів повітря, внаслідок чого рівень комфорту в цеху знижується, циркулюють частинки пилу, що призводить до збільшення випадків простудних захворювань та алергічних реакцій у співробітників;
- щоб до кімнати потрапило повітря, потрібно у стінах пробити канал великого діаметру (отвори для прокладки трубопроводу водного теплозабезпечення значно менші);
- безперервна робота повітропроводу супроводжується підвищеним шумовим навантаженням на працівників, а це, в свою чергу, призводить до нервового перевантаження та зниження концентрації уваги;
- для підтримки комфортного температурного режиму в робочій зоні потрібно перегрівати повітря у верхній частині цеху, що призводить до зростання тепловтрат через дах.
Інфрачервоне обладнання: традиції сучасності, «без посередників»
Велика кількість виробничих підприємств та транспортних організацій роблять вибір на користь інфрачервоних джерел тепла. Головна відмінність ІЧ-обігрівачів від звичних водних та повітряних систем, дія яких базується на циркуляції нагрітого повітря чи води, в тому, що вони нагрівають не величезний об’єм повітря в цеху, а лише розташовані у ньому об’єкти та людей. Випромінювання поглинається обладнанням, підлогою, стінами, перегородками. Повітря прогрівається уже від контакту з предметами.
Такий спосіб постачання енергії максимально наближений до природного прогрівання повітря в теплу пору року сонячним промінням, тому людина почуває себе добре, навіть якщо працює під ІЧ-обігрівачем повну зміну. До переваг інфрачервоного обладнання належать:
- комфорт – обладнання працює безшумно, не пересушує повітря в приміщенні, підтримує постійну температуру, що дозволяє знизити ризик розвитку алергічних реакцій та простудних захворювань персоналу;
- можливість організувати обігрів лише в робочій зоні, не витрачаючи енергію на опалення всього цеху;
- ергономічність – ІЧ-обігрівачі розміщуються на стінах або кріпляться під стелею, не загромаджуючи корисну площу у виробничому приміщенні;
- енергозбереження – витрати на опалення майже 70% нижчі у порівнянні зі звичайним централізованим теплопостачанням.
Ілюстрації цієї ситуації з візуалізацією на графіку потенціалу економії на висоті до 7 метрів подані нижче.
Опалення у виробничому приміщенні: порівняння варіантів
Обираючи тип теплозабезпечення для промислового об’єкту – заводу, великої лабораторії, – першим кроком обов’язково є теплотехнічний розрахунок. Навіть енергоефективне та економічне обладнання буде використовуватись нераціонально і не зможе підтримувати потрібні параметри в цеху, якщо неправильно врахувати тепловтрати, конструктивні особливості будівлі та необхідний нормативний температурний режим.
| Тип | Ціна обладнання, грн.1 | Енерговикористання, кВт·год1 | Час для прогрівання | Площа, що опалюється, м² | Вартість монтажу, грн. |
| Повітряна система | 227 0002 | 277 | 1 година | 1000 | от 29 000 |
| Водяне теплопостачання | 248 0003 | 277 | 2–4 години | 1000 | от 29 0004 |
| Інфрачервоне опалення | 260 000 | 179 | 15–20 хвилин | 1000 | от 16 000 |
Примітка:
1 – Оцінка вартості та енергоспоживання приведена для цілодобового опалення приміщення площею 1000 м² при висоті стелі 10 м, температурі робочої зони +18 °C, погоді в холодний період року -10 °C.
2 – Ціна та потужність, яка споживається, в тому числі і додаткове обладнання, але без прокладання повітропроводу.
3 – Вартість обладнання наведена для будівництва нової споруди і монтажу опалювальної системи «з нуля».
Доступні системи промислового ІЧ-опалення
Білюкс» для виробничих приміщень П4000
Старша в модельному ряду виробничого довгохвильового обладнання. Основне призначення – опалення виробничих приміщень. Максимальна висота стелі – не більше 20 метрів.
Білюкс» для виробничих приміщень П3000
Для виробничих приміщень з висотою стелі до 15 метрів максимально, обігрівачі П3000 можуть стати економною та екологічною системою опалення.
Коли висота стелі в приміщенні досягає 10 метрів, то обігріти його традиційним способом стає складно. Використовуючи промисловий обігрівач П2000, можна швидко створити комфортне тепло.
Коли висота стелі в приміщенні досягає 12 метрів, то обігріти його традиційними способами стає складно – знадобиться П2400. Встановлення виконується на стелі, арматурі освітлювальних систем або за допомогою підвішування на троси.